Про караван-сараї і порядки в караванах. ч. II
з книги Ж.-Б. Таверньє, Шість подорожей у Персію. (книга I, розд. X) Les six voyages de Jean-Baptiste Tavernier: Ecuyer, Baron d'Aubonne, qu'il a fait en Turquie, en Perse et aux Indes, pendant quarante ans. Париж, 1713 Ті, хто подорожує країнами Леванту в караванах або окремо, зазвичай роблять денний перехід без перерв. Але ці переходи ніколи не бувають однакової тривалості, буває, що йдуть шість, десять, а іноді і дванадцять годин, в залежності від можливості знайти воду, яка в цих краях є не всюди. В будь якому разі караван йде здебільшого вночі. Влітку - для того, щоб рятуватись від спеки, а в іншу пору року для того, щоб встигнути дістатися місця стоянки завидна. Бо якщо стати табором проти ночі, то сутінки не дадуть змоги вправно влаштуватись: ставити шатри, порати коней, готувати їжу і забезпечувати все необхідне для таборування. Це правда, що посеред зими, в снігах табір знімають завжди через дві чи три години після півночі, а то й чекають до світанку. Але влітку, д